ПРО ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ РІЧКИ САМАРИ

Це було дуже давно. Ще жили в ті часи всілякі казкові створіння: русалки і мавки, дракони і лісовики. Жив у нашій місцевості козак Самара. Його невеличка хатинка стояла недалеко від мальовничого озера… Читайте далі:  Про річку Самару

МАР’ЇВСЬКА ВЕРБА – НАРОДНИЙ СИМВОЛ МАРГАНЦЯ

В селищі Мар’ївка, що в передмісті міста Марганця на Дніпропетровщині, стоїть особлива верба. Як з’явилася там верба, хто і коли її посадив – ніхто про це вже не знає. Місцеві кажуть, що здається, ніби вона тут завжди була …   Читайте далі:   Мар_ївська верба

ЧИ ТО ТУМАК, ЧИ ТО МАКІВКА…

Це було в ті часи, коли козаки були могутньою силою і наводили жах на ворогів: турків чи татар. Облюбували  козаки для свого поселення широкий  степовий край із величним Дніпром з численними порогами та густими плавнями…    Читайте далі: Легенда про Томаківку

МІФИ ТА ЛЕГЕНДИ ПРО ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ СЕЛА ТРЬОМСИНА

Історія храму Покрова, що в селі Рубанівське, пов’язана з легендою про Трьомсина. За народною легендою, яка й тепер побутує в селі Новогригорівка, відомо, що немолодий вже козак Григорій Василенко одружився з красунею Уляною…   Читайте далі:   Легенда про село Трьомсина

ЛЕГЕНДА ПРО РИМСЬКИЙ ЛІС

Колись, у далеку сиву давнину, в долині річки Самоткань одними з перших господарів пасовищ були загадкові кіммерійці, пастухи-кочівники. Їх витіснили племена скіфів, а тих, в свою чергу, сармати. Наші степи були свідками великого переселення народів…   Читайте далі: Римський ліс

СЕРПАНКАМИ Й ЛЕГЕНДАМИ ОВІЯНЕ СЕЛО ВЕСЕЛІ ТЕРНИ

А було колись… Безмежні степи розкинулись по обидва боки р. Саксагані: ковила, мурава, орошок, курай, бурчуки то як увійдеш у них так тільки землю та небо видно. Поженеш пасти коней та худобу той не побачиш їх у травах, а як розгорнеш ті трави, то полуниць так і бери руками…   Читайте далі:  Легенда Веселих Тернiв

ЗАГАДКОВІ СКЕЛІ МОДРУ…

Минуле і сучасне – як місток у майбутнє…Роки течуть, мов річка плине, минають століття, змінюються люди, формації, переглядаються цінності, але є і такі, що, мов скелі, непорушні…Бо вони – то любов…   Читайте далі: Скелі МОДРу

ХУТІР ГРУШІВКА – МІСЦЕ СИЛИ ЛЕГЕНДАРНОГО КОШОВОГО ОТАМАНА ІВАНА СІРКА

На місці, де тепер село Грушівка, за доби Запорожжя, завжди були оселі старих січовиків-пасічників. Називалася ця місцевість Голою Грушівкою ніби через те, що сюди доходила велика й довга балка Грушівка “наголо” вкрита колись на протязі 30 верст самим грушевим лісом…   Читайте далі: Хутір Грушівка – місце сили

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ РАЙОН ПІД НЕЗВИЧНОЮ НАЗВОЮ “ГОРВЄТКА”

Практично кожен городянин знає, що горвєтка –  це міська гілка. Але чи замислювався хто-небудь, чому саме таку назву отримав цей район? І для чого туди колись була прокладена залізниця?     Читайте далі: ГОРВЄТКА Павлоград

НАРОДЖЕННЯ РУДНИКА

По долині, де звивається річка Солона, росли колись густі, соковиті трави. Сюди й виганяли селяни на пашу худобу. Одного разу молодий пастух зненацька колупнув пужалом батога камінь – і той тріснув. Здивувався парубок, як побачив чудові переливи  сонячного проміння, що вибарвлювалось в друзках…  Читайте далі: Народження рудника

КОЗАЦЬКИЙ ЯНГОЛ-СПАСИТЕЛЬ

Цю жінку у давні часи знали і поважали тисячі й тисячі козаків. А звали народну цілительку Явдохою. Саме до неї від предків аж із самої глибокої давнини дійшли знання, які і зробили її потім знаменитою…   Читайте далі: Козацький янгол-спаситель

КОЗАК І ДИКИЙ КІНЬ

Одного разу перед Різдвом один молодецький запорозький козак посперечався зі своїми товаришами, що зможе осідлати Дикого коня і проскочити на ньому по степу сто верст. Коли настала ніч, він, помолившись, відправився в степ, сховався за заготовленою поселенцями копною сіна і почав чекати…   Читайте далі: Козак і Дикий кінь

ПРО ПІДГОРОДНЯНСЬКИХ ВОЛІВ ТА РОСІЙСЬКОГО ЦАРЯ

Сталося це в середині ХІХ століття, а точніше, в 1845 році, коли в Катеринослав з офіційним візитом прибув російський цар Микола Перший. От ходив він містом, роздивлявся прискіпливо, переночував тут…    Читайте далі: Про волiв i царя

ЛЕГЕНДА ПРО СЕЛО САКСАГАНЬ

Останні сонячні промені пронизували густі верхівки дерев. Стомлений загін шукав місця для відпочинку. Та ліс лякав подорожніх своєю замкнутістю, суворістю, сутінки, ніби чорна  хмара, огортали людей…   Читайте далі: Легенда про село Саксагань

БЕРЕГИНЯ СТЕШИНОГО БРОДУ

В кінці XVII – на початку XVIII століття на берегах річки Оріль проходив шлях, який з’єднував  центральну Україну з степами Придніпров’я. Цей шлях проходив через брід на річці Оріль. В далекі часи на цьому шляху часто розгулювали орди кримських татар і турецьких яничар…   Читайте далі: Берегиня Стешиного броду