ПЕТРИКІВЩИНА – ВІЗИТНА КАРТКА УКРАЇНИ
Мистецтво петриківського розпису відоме в усьому світі та є першим українським елементом нематеріальної культурної спадщини, занесеним до списку ЮНЕСКО. Щовересня тут проходить яскравий і гучний фестиваль-ярмарок “Петриківський дивоцвіт”. Подорож Петриківщиною – це подорож у країну щастя:
До центру селища гостей та жителів Петриківки супроводжує найдовший в Україні орнаментальний квітковий фриз довжиною більше 120 метрів.
Прикрасою селища є місцевий парк відпочинку, в якому у різних варіантах представлено петриківський розпис – від альтанки-писанки до бронзової квітки-цибулинки.
Найстарші взірці самобутнього петриківського розпису можна побачити у місцевому Музеї етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва.
Окремої уваги заслуговують експозиції Музея Федора Панка, який відродив мистецтво петриківського розпису в архітектурному інтер’єрі.
Ознайомитися з сучасними творіннями петриківських майстрів можна у Центрі народного мистецтва «Петриківка».
У Петриківському будинку дитячої творчості кожен бажаючий за кілька хвилин може створити свій власний петриківський розпис.
Петриківський племзавод, який славиться своїми конями на увесь світ, надає дорослим і дітям відчути себе справжніми козаками-вершниками.
Зануритися у козацький побут можна в селі Гречане Петриківського району на етнохуторі «Козацька Січ», де можна побачити січові укріплення та козацьку церкву, відвідати музей-садибу та насолодитися справжньою козацькою кухнею
Етнографічний парк “Козацький хутір Галушківка» пропонує гостям макет козацького укріплення та три козацькі садиби. На території хутору розташовується Музей сільського побуту ХІХ ст. та Музей Хреста – перший і єдиний в Україні, який зібрав під одним дахом святі хрести різних часів і конфесій.
У музеї-садибі «Миколин хутір» можна не тільки самому спробувати малювати петриківський розпис, робити ляльку-мотанку та розписувати писанки, а й скуштувати домашніх традиційних страв.
В етносадибі «Благодатне», що в селі Судівці вам запропонують зайнятися рибалкою, взяти участь у майстер-класах з викачки меду, прядіння з овечої вовни та по відділенню вершків.
Церкву Різдва Пресвятої Богородиці, звану в народі “Білою”, в Малій Петриківці, збудували понад 200 років тому. Вважається, що до спорудження церкви був причетний кошовий отаман Петро Калнишевський. Його клопотання про відкриття храму, адресоване митрополиту Київському 1772 року, є однією з перших письмових згадок про Петрівку (Петриківку).
