Криничанський район зацікавить поціновувачів історії нашого краю.
Районний краєзнавчий музей – гарна точка відліку історії Криничанщини. Сам заклад відносно новий – відкритий у 1980 році. Проте місце екскурсоводи занурять вас у значно давніший час, познайомлять з історією цього дивовижного краю. Тут збережено атмосферу селянського побуту, побутові предмети з історії краю, зброя різних часів, вироби місцевих майстрів та багато чого іншого, здатного зацікавити гостей Криничанщини.
Свято-Михайлівський храм у с. Іллінка – пам’ятник історичної архітектури XVIII століття. Це один з найстаріших храмів Придніпров’я, побудований у 1796 році. Його архітектура – єдина в Україні. На стінах храму збереглися пошкодження Другої світової війни. У храмі зберігається ікона, знайдена на дзвінниці. За деякими джерелами під храмом є підземелля, проте вони ще не відкриті.
Свято-Вознесенський храм – національна пам’ятка архітектури, споруджена у 1823 році на честь перемоги у війні 1812 року. З висоти пташиного польоту церква нагадує хрест з чотирьохколонними коринфськими портиками на фасадах. Відрізняється чіткими стрункими пропорціями, компактною композицією. Саме у цьому храмі хрестили засновника промислового виробництва криворізьких залізних руд Олександра Поля, про що є запис у церковній книзі.
Адамівська земська лікарня – історичний об’єкт початку ХХ століття. Розмістилася вона у колишній садибі поміщика Юрія Романова, яку викупило земство у 1909 р. У 1911 р. Адамівська лікарська дільниця вважалася найбільшою в повіті і займала територію в 1199 кв. верст. Лікарня пережила революцію, громадянську війну, період розрухи і відновлення народного господарства.
Свято-Троїцький храм у селі Адамівка закладений у 1812 році в пам’ять перемоги російських військ над Наполеоном. Адамівський храм — один з найстаріших в області. Під храмом збереглися поховання представників роду поміщиків Петровських, які спорудили церкву і опікувалися нею. У 1942 році було зруйновано центральний купол храму, замість якого було встановлено дерев’яний. У 1996 році Свято-Троїцькому храму було надано статус пам’ятки архітектури початку ХІХ століття.
Економія Давіда Пчолкіна, церковного старости найстарішої в Катеринославі Успенської церкви, мецената та благодійника, співзасновника катеринославського «Будинку трудолюбія» в Гуляйполі збереглася практично непошкодженою. У двоповерховій будівлі 1892 року розміщувалися склад-амбар, або «гамазей», як говорили раніше. На вході до будівлі зберігся напис «ДВП, 1892». Ініціали Пчолкіна можна побачити й на інших цеглинах.
Конний манеж пана Гурєєва в с. Гуляйполе належав донці почесного громадянина Катеринослава Давіда Пчолкіна Агрипині Пчолкіній-Гурєєвій. На Південно-руській яр марці 1910 року в катеринославі її рисаки користувалися великим попитом. Їх купували для господарств графіні Воронцової-Дашкової, Петрово-Солопова та інших. Гурєєвські коні брали участь у виставках та незмінно займали призові місця. Олександр Гурєєв та його син Всеволод були серед членів-засновників Катеринославського товариства заохочення конезаводства. До нинішнього часу в Гуляйполі зберігся кінний манеж.
Пам’ятний знак на місці форсування Дніпра у селищі Аули – увічнення боїв, що майже місяць точилися тут восени 1943-го року. У результаті було звільнено місто Верхньодніпровськ та Дніпродзержинськ. 22 вояки 236-ї стрілецької дивізії за бої на Аульському плацдармі стали Героями СРСР. 7 травня 1985 року на цьому місці було відкрито величний монумент воїнам-визволителям. На 25-метровій висоті немов застигли шість червоних зірок переможного салюту, як память народу про подвиг визволителів від фашизму.
