МАНДРУЄМО ВЕРХНЬОДНІПРОВЩИНОЮ
Верхньодніпровщина – край дивовижної природи і яскравої козацької історії. Звідси рушали об’єднані козацькі загони до місця відомої битви під Жовтими Водами. На цій землі народився Олександр Поль, першовідкривач Криворізького гірничорудного басейну, історик і археолог, засновник історичного музею в Катеринославі.
1.Римський ліс – перлина краю, подарована самою природою, останній залишок природних заплавних лісів у степовому правобережжі України. Його назва походить від стародавнього села Рим (Римське), якого вже давно немає на карті, але воно згадується у Слові о полку Ігоревім: “Се в Римові кричать під шаблями половецькими, а Володимир під ранами”. А ще існує легенда, що дуже давно повз річку поблизу Римського лісу проїздив багатий турок. Його золота коляска перекинулася й затонула. Можливо, вона і досі лежить на дні річки.
2. Домотканьські валуни – найвідоміший пам’ятник природи місцевого значення. Це великий, витягнутий пагорб, вершину якого вінчають величезні валуни овальної форми, діаметром до п’яти метрів, які притягнув льодовик аж із Скандинавіі. Частина валунів виступає із землі тільки своїми верхівками. За майже півмільярда років вони, звичайно, ґрунтовно зменшилися в розмірах, але аніскільки не втратили від цього своєї історичної цінності.
3. Горіхова балка – заповідне урочище місцевого значення. Для зміцнення її пологих схилів на початку 70-х років ХХ століння місцеві жителі висадили тут 34 га горіхового саду, численні плантації ліщини, обліпихи, горобини та шипшини. Сьогодні цей сад є улюбленим місцем відпочинку жителів громади.
4. Могила козака Мартюка – учасника Полтавської битви (1709), а потім переправи через Дніпро разом з гетьманом Іваном Мазепою і королем Карлом ХІІ – історична пам’ятка українського козацтва ХVII століття. На могилі похованого на кургані козака його онук встановив згодом кам’яний хрест. Йому майже триста років. З могили видно Мазепин острів.
5. Боровківське джерело – гідрологічна пам’ятка природи. Набрати води з джерела можливо тільки низько схилившись або ставши на коліна. За переказами старожилів так віддавалася шана цілющій воді. Давній ключ не тільки тамував спрагу, а й дарував подорожнім чисту енергію самої природи. Навіть у найспекотніші літні дні джерельна вода несе прохолоду. За старих часів існувало повір’я, що, напившись води з цього джерела людина здатна почерпнути силу самої землі.
6. Садиба знатного дворянського роду Поль. Одноповерховий особняк виконаний у стилі класицизму. До центрального входу ведуть невисокі ступені, на портику встановлено шість колон. Рід Полів зробив значний внесок у розвиток краю. Знайдені Олександром Полем поклади руди зробили Катеринослав промисловим центром. Олександр Поль зібрав значну і найбільшу в Європі колекцію старожитностей, яка пізніше стала основою Катеринославського історичного музею. Селище Полівське назване на честь цього роду
7.Пам’ятний знак Голодомору (1932-33 років) у м. Верхьодніпровськ
Голодомор 1932-33 років – одна з найтрагічніших подій в Україні за всю багатовікову історію нашого народу, трагедія, яка завдала жорстокого удару по генофонду української нації. Такий пам’ятний знак встановлений у м. Верхньодніпровськ.
8. Будинок повітового земства, побудований у 1874 році. У цьому будинку, у 1875 році розпочало свою роботу Верхньодніпровське повітове земське зібрання, гласним якого тривалий час був Олександр Поль. В рамках земства відбувалась його служба на посаді мирового почесного судді
9.Верхньодніпровський районний народний історико-краєзнавчий музей було створено у 1963 році групою краєзнавців району на чолі з Озерним Іваном Івановичем, істориком за фахом, ветераном Великої Вітчизняної війни, який став першим директором музею на громадських засадах. 26 січня 1968 року Постановою колегії Міністерства культури УРСР музейній установі було присвоєне найменування „Народний музей”. В основу колекції музею покладено зібрання історичних документів, фотоматеріалів, археологічних знахідок, предметів побуту, які відображали розвиток району від часів палеоліту до сучасної історії.
