СОЛОНЯНЩИНА - ЗЕМЛЯ СИЛИ ТА СИЛЬНИХ ДУХОМ
Солонянський район багатий на незвичні туристичні об’єкти. Ви можете побувати у кратері палеовулкану, на місці загибелі київського князя, у будинку перших борців за тверезість та у садибі запорізького козака.
1. Аполлонівський палеовулкан віком близько 3,2 млрд років. Фахівці кажуть, що він старший за Фіолент та Кара-Даг. На його донній частині «поцілунок» двох лавових потоків.
2. Микільський кромлех – аналог та ровесник британського Стоухенджа, відомий як «Храм семи врат» або «Перунове капище». На каменях збереглися ступні людини, коловрат, інші знаки. Місцеві жителі кажуть, що тих, хто тут побував, очікують разючі позитивні зміни в житті.
3. Місце загибелі князя Святослава є пам’яткою національного значення. Тут встановлено плиту із надписом: «У 972 році у дніпровських порогів пав у нерівній битві з печенігами руський князь Святослав Ігорович», встановленою Дмитром Яворницьким.
4. Поріг Ненаситець – один з найстрашніших дніпровських порогів, шум якого було чути за 10 км. Посередині між скелями існував «козацький хід».
5. Будинок Бергманів – родичів пана Енгельгарда, в якого служив молодий Тарас Шевченко. Нині тут розташувався місцевий краєзнавчий музей, фахівці якого розкажуть про «сухий» закон, які запровадили для селян.
6. Музей-садиба Микити Коржа, довіреної людини кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського. Подвір’я садиби немов декорація для зйомок фільму з козацького життя. Тут проходять майстер-класи із чеканки, вовняного живопису, випікання пташок, роботи із солоним тістом. А ще на вас чекають смачні обіди, козак-квести, веселі розповіді, танці, обрядові свята.
7. Меморіал «Дніпровський плацдарм» – місце, де у жовтні 1943-го радянські війська форсували Дніпро. Композиція складається з плит, які символізують понтони, якими десант переправлявся через річку.
8. Авторський сад Світлани Кульбашної є яскравою прикрасою Дніпропетровщини і може позмагатися з відомими квітковими оазисами Європи. Це єдиний в Україні приватний ландшафтний парк, відкритий для відвідування.
9.Склеп кінця ХІХ ст., що знаходиться у с. Безбородькове – серед місцевих мешканців відомий, як “склеп Безбородьків”, на честь засновника с.Олександрівка, на місці колишнього козацького зимівника.
10.Поселення гончарів – доба раннього середньовіччя. Між містами Дніпро та Запоріжжя, в балці Канцерка, розташований унікальний об’єкт – стародавній гончарний центр, датований вченими VII – VIII ст.н.е. До комплексу входили горни, майстерні – житла, напівземлянки та будівлі для зберігання сировини та виробів. Знахідки : фрагменти кераміки канцерівського типу, остеологічний матеріал, три фрагменти донців глеків з клеймом, фрагменти знарядь праці. Один з досліджених в балці горнів експонується у 1-ому залі Дніпропетровського історичного музею.
11. Земська будівля. Зведена у 1897 році у с. Башмачка солонянської волості Катеринославського повіту. Ймовірно є будівлею першої двокласної “слобідської” школи села. Учнів тут навчали грамоти та геогрфії. Цікавий факт, пов’язаний з назвою села : Існує легенда, що Катерина ІІ, подорожуючи з Катеринослава до Запоріжжя вирішила вийти, подивитись на місцевість, та загубила свій “башмачок”.
12.Водонапірна вежа у с. Надіївка. Є частиною комплексу будівель залізничної станції Привільне, 1910-1929 р.р.
13. Кладовище Миколаївки 19 століття, с. Микильське-на-Дніпрі. За переписом населення 1897р. у Миколаївці проживало 909 людей. Вже у 1989 залишилось 760 чоловік.
До нашого часу збереглося лише 3 надгробки на захороненнях.
14. Курган “Ряба могила”. Ще у 1853 році асесором Піскарьовим у с. Волоське, на “казений рахунок” був розкопаний цей курган. Тут знаходилося поховання зі скорченими і пофарбованими кістяками епохи бронзи.
15. Господарська споруда кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст. окремо розташована на північній околиці с. Письмечеве по дорозі до сусіднього села Безбородькове. Господарська споруда має значні в плані розміри, масивний силует, складаючись із трьох ярусів : цоколю, першого поверху та горищного простору. З елементів оздоблення фасадів збереглися автентичні ставні віконних прорізів першого та цокольного поверхів. Споруда використовувалась для закритого зберігання врожаю та сільськогосподарських знарядь праці.
